ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Долинський навчально-виховний комплекс « загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» П’ятихатської районної ради

 Дніпропетровської області

с. Долинське

2020

Зміст

Розділ І. Призначення навчального закладу та засіб його реалізації.

Розділ ІІ. Опис «моделі» випускника школи.

Розділ ІІІ. Особливості організації освітнього процесу та застосування в ньому педагогічних технологій.

Розділ ІV. Навчальний план та його обґрунтування.

Розділ V. Організація корекційно-розвивальної роботи для учнів з особливими освітніми потребами.

Розділ VІ. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Розділ  VІІ. Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття  певного рівня освіти.

Розділ VІІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• кадрове забезпечення;
• навчально-методичне забезпечення;
• матеріально-технічне забезпечення;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання.

1. Призначення школи та засіб його реалізації

Навчальний заклад  у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом  навчального закладу.

Стратегічна мета розвитку школи полягає у створенні умов для отримання кожним учнем того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям; розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування його ціннісних орієнтирів, прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного школяра в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення, профільного навчання.

Основними завданнями навчально-виховного процесу є:

• на першому ступені навчання розпочати роботу педагогів школи, враховуючи індивідуальні особливості, з  формування базових знань, умінь та навичок, розвитку пізнавальної мотивації учня та його життєвих навичок;

• на другому ступені реалізовувати базовий, допрофільний компоненти навчання з наданням можливості вільного вибору напрямків варіативного компонента з правом переходу від одного додаткового курсу до іншого за умови збереження гнучкої системи навчання відповідно до нахилів і здібностей та психолого-соціального супроводу навчально-виховного процесу, що коригує розвиток кожної дитини;

• на третьому ступені здійснювати профільне навчання, що забезпечуватиме наступно-перспективні зв'язки між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Таким чином,  основним напрямком розвитку школи є реалізація компетентнісного підходу в освітній взаємодії. Тобто, це така практика, при якій відбувається засвоєння кожним учнем комплексу знань, умінь та навичок, який дозволяє йому розв’язувати життєво значущі завдання як у процесі навчання в школі, так і в подальшому житті.

У відповідності до чинного законодавства (згідно із Законом України «Про освіту») Долинський НВК здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів  освіти:

І ступінь – початкова освіта (забезпечує  всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості);

ІІ ступінь – базова середня освіта (є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. На цьому етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання);

ІІІ ступінь – профільна середня освіта (передбачає обов’язкове засвоєння рівня загальної середньої освіти, стійке зацікавлення обраним профілем навчання, ерудицію та кругозір відповідно до вікових особливостей).

«Пролісок» –дошкільне відділення Долинського НВК здійснює навчально-виховну роботу за напрямками: розвивально-пізнавальний, соціально-моральний, природно-екологічний, художньо-естетичний, розвивально-корекційний та фізкультурно-оздоровчий .

Завданням дошкільного відділення є:

1. Розвивати самоактивність дитини, як головного чинника становлення суб’єктності у дошкільному віці, шляхом розвитку її самосвідомості та усвідомлення своїх набутих вмінь у спільній з дорослими художньо-естетичній діяльності.
2. Формувати компетентність дитини в мистецькій діяльності:

• розвивати естетичне ставлення до реального світу та світу мистецтва;
• знайомити з творами  образотворчого, музичного, театрального, хореографічного, літературного мистецтва;
• вчити передавати художній образ мовою образотворчого, музичного, театрального, літературного, хореографічного мистецтва, проявляти творче уявлення;
• формувати практичні вміння та навички: працювати з різними матеріалами, використовуючи різні техніки, підбирати відповідні засоби реалізації задуму;
• виховувати естетичну чутливість.

3. Розвивати у дітей творчі художньо-естетичні здібності в різних видах діяльності.
4. Забезпечити фізичне і психічне здоров’я дошкільника.
5. Розвивати пізнавальні, естетичні і моральні якості, гнучкість і нешаблонність мислення, формувати загальну культуру дитини.
6. Сприяти створенню умов для поглибленого оволодіння певною справою, розвитку відповідних інтересів, нахилів, здібностей дитини; формуванню позитивної соціальної компетенції, виховувати соціальну відповідальність та позитивну самооцінку.
7. Сприяти емоційному благополуччю дітей – основному показнику їх психічного здоров’я, створити відповідний мікроклімат в дошкільному навчальному закладі.
8. Формувати психологічну готовність дітей до шкільного навчання.

ІІ. ОПИС  «МОДЕЛІ» ВИПУСКНИКА ШКОЛИ

         Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі  інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності  випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Випускник Долинського НВК – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

• випускник школи добре проінформована особистість;
• прагне до самоосвіти та вдосконалення;
• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті  громади, держави ;
• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
• мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи  володіє певними яко­стями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів  успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє  їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах

Випускник старших класів  має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Наш випускник - свідомий громадянин  і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у  майбутнє.

ІІІ.  ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:      

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. 

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

   Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

     Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

IV.НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ  

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених  Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. Мета та завдання базового навчання полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8,9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.
Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального було  максимально врахувано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу  навчального закладу за 5-денним навчальним тижнем.

Начальні плани для 1-3 класів.

Сформовані на основі Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко. ( Таблиця 1 )

Метою початкової освіти  є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей  та  наскрізних  умінь  відповідно  до  вікових  та  індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості,  допитливості,  що  забезпечують  її  готовність  до  життя  в  демократичному  й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта з 2018 року для першокласників передбачає поділ на два цикли – 1–3 класи і 4 клас, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість  забезпечити  подолання  розбіжностей  у  їхніх  досягненнях,  зумовлених готовністю до здобуття освіти .

Перший цикл початкової освіти допоможе учню звикнути до шкільного життя:

-Навчальні заняття і час на їхнє виконання будуть враховувати індивідуальні особливості .

-  Навчальний матеріал учителям можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів.

-  Обсяг домашніх завдань буде обмежено .

-  Навчання буде організовано через діяльність ігровими методами як у класі, так і поза його межами .

-  Оцінки  не  будуть  виставлятися,  найважливішим  завданням  учителя  буде підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

У перших класах створені вісім навчальних осередків:

-  навчально-пізнавальної діяльності (з партами/столами)

-  змінні тематичні осередки (дошки/фліп-чарти/стенди для діаграм з ключовими ідеями);

-  гри (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор);

-  художньо-творчої діяльності (полички для зберігання приладдя та стенд для змінної виставки дитячих робіт);

-  куточок живої природи для проведення дослідів, спостереження та догляд за рослинами;

-  відпочинку (з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м'яким покриттям);

-  дитяча класна бібліотечка;

-  осередок вчителя (стіл, стілець, комп’ютер, полиці/ящики, шафи для

зберігання дидактичного матеріалу тощо).

Формування варіативного складника.

У 1 -3  класах по  1 годині з варіативного складника використані для викладання такого предмета, як «Ритміка» з метою підвищення рухової активності, сприяння зниженню перевантаження учнів, збереження здоров’я школярів в умовах загальноосваітнього закладу.

У таблиці 1 міститься інваріантний та варіативний складники навчального плану для учнів 1-2 класів.                

Начальні плани для 4 класу. 

  У  2020/2021 н. р. буде відкритий класо- комбінат ( 3-4 класи). У таблиці 2 міститься інваріантний та варіативний складники навчального робочого плану для учнів 3-4 класів,  1  година з варіативного складника використана для викладання курсів за вибором «Образотворче мистецтво»

         Перелік програм представлений у таблиці 2. 

Навчальні плани основної школи. Освітня програма базової середньої освіти – школи ІІ ступеня  (таблиця 3)  окреслює  організацію закладом  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою.

Для  створення  умов  формування  моральних  цінностей  і  орієнтирів  особистості, моральної культури і культури поведінки учня у 6 класі вводиться курс за вибором «Етика».

У 7 класі  8 годин  використовується на індивідуальне навчання  Стасюка Іллі, хворого на ДЦП.

У 9 класі 1 година використовується на  вивчення англійської мови.

 У таблиці 3 міститься інваріантний та варіативний складники навчального робочого плану для учнів 5-9 класів.

Перелік програм представлений у таблиці 4. 

  Навчальні плани для 10-11 класів. Освітня програма профільної середньої освіти - школи ІІІ ступеня окреслює рекомендовані підходи до планування й організації  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 ).

Заклад  вибрав   організацію  освітнього  процесу за універсальним профілем,  при  якому  до базових  предметів  належать:  «Українська  мова»,  «Українська  література», «Зарубіжна  література»,  «Іноземна  мова»,  «Історія  України»,  «Всесвітня  історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Інформатика», «Технології» , «Фізична культура», «Захист Вітчизни». 

У 10 -11класах по 1годині використовується на підсилення вивчення англійської мови.

У таблиці 5 міститься інваріантний та варіативний складники навчального робочого плану для учнів 10-11 класів.

Перелік програм представлений у таблиці 7. 

Зміст Державного стандарту для школи ІІ та ІІІ ступенів реалізується в навчальному закладі через такі освітні галузі, як “Мови і літератури”, “Суспільствознавство”, “Мистецтво”, “Математика”, “Природознавство”, “Технології”, “Здоров’я і фізична культура”. Зміст освітніх галузей, їх складові, відповідають завданням основної і старшої школи у їх послідовному взаємозв’язку. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами і курсами, програмами, які затверджує Міністерство освіти і науки України.

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. Мовний компонент представлений такими предметами, як: українська мова, іноземні мови (англійська в основній школі), а літературний –українською літературою та зарубіжною літературою. В усіх  класах  з 5-го по 9 клас українська література, зарубіжна література та англійська мова вивчаються на базовому рівні.

Метою освітньої галузі “Суспільствознавство”, що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Зміст освітньої галузі в нашій школі реалізується шляхом вивчення окремих навчальних предметів, а також інтегрованих курсів, що відображають основи відповідних наук. В межах галузі «Суспільствознавство» в 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії), у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України», в 7-9,11 класах  - окремі предмети «Історія України» та «Всесвітня історія», в 10 класі  - інтегрований курс «Історія: Україна і світ»,  що представляють історичний компонент, в 9 класі – «Основи правознавства», в 10 класі – інтегрований курс «Громадянська освіта», в 11 класі – курс «Людина і світ» та предмет «Економіка», що є складовою суспільствознавчого компоненту.

Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

В навчальному закладі дана освітня галузь реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво в 5-7 класах, в 8-9 класах -  через вивчення інтегрованого курсу «Мистецтво» на базовому рівні.  В 10 класі, а потім і в 11 класі на рівні стандарту вивчається предмет «Мистецтво» частиною учнів, які обирають його з категорії обов’язково-вибіркових предметів, учні 11 класі завершують вивчення предмета «Художня культура», програму якого опановували з 9 класу.

Курс математики основної школи логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти учнів, розпочату в початкових класах, розширюючи і доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей школярів. В основу побудови змісту та організації процесу навчання математики покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності, як здатності учня застосовувати свої знання в навчальних і реальних життєвих ситуаціях, повноцінно брати участь в житті суспільства, нести відповідальність за свої дії.

Зміст математичної освіти в основній школі структурується за такими змістовими лініями: числа; вирази; рівняння і нерівності; функції; геометричні фігури; геометричні величини. Кожна з них розвивається з урахуванням завдань вивчення математики на цьому ступені шкільної освіти, в якому виокремлюються два основні етапи: 5–6 класи і 7–9 класи. Освітні завдання на першому етапі реалізуються у процесі вивчення єдиного курсу математики, на другому — двох курсів: алгебри і геометрії.

Викладання математики в 11 класі на академічному рівні (профільуніверсальний) передбачає вивчення двох математичних курсів – алгебри і початків аналізу та геометрії.

Основною метою освітньої галузі «Природознавство» є розвиток учнів за допомогою засобів  навчальних предметів, що складають природознавство як наукову  галузь,  формування  наукового  світогляду і критичного мислення  учнів  завдяки  засвоєнню ними основних понять і законів природничих наук та методів наукового пізнання, вироблення умінь застосовувати набуті знання  і  приймати  виважені рішення  в природокористуванні. Зміст освітньої галузі ґрунтується на принципі наступності між  початковою, основною і  старшою школою,  між загальною   середньою  і  вищою  освітою. Зокрема, він враховує природознавчу підготовку учнів початкової школи за змістовими лініями освітньої галузі "Людина і світ". Зміст освітньої галузі в старшій школі ґрунтується на базовій  загальноосвітній  підготовці учнів основної школи з основ природничих наук.  Цим забезпечується наступність навчання в початковій, основній і старшій школах.

Освітня галузь "Природознавство" реалізується через навчальні предмети, відповідно, – інтегрований курс "Природознавство" (5 клас), далі через окремі предмети - "Біологія"(6-9 класи), "Географія" (6-11 класи), "Фізика" та "Хімія" (7-11 класи), «Біологія і екологія», «Фізика і астрономія» (10-11 класи). Предмети природничого циклу в старшій школі вивчаються на рівні стандарту. Предмет «Природознавство» в 5 класі продовжує курс природознавства початкової школи. Передбачається, що здобуття нових знань, а також узагальнення, розширення і поглиблення природничих знань, умінь і навичок, набутих у початковій школі, забезпечать достатню основу для вивчення біології, хімії, географії, фізики як самостійних предметів у 6-11 класах.

Важливим завданням, яке стоїть перед сучасною шкільною географією, є підвищення наукового рівня навчання, формування в учнів практичних вмінь та навичок. Цьому сприяє розв’язування учнями різноманітних задач, що дозволяє закріпити теоретичний матеріал, здобути вміння, необхідні у подальшому житті та діяльності, якісно підготувати школярів до географічних олімпіад, складання ЗНО.

Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток  проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві.

Освітня галузь складається з інформаційно-комунікаційного (реалізується змістом предмета «Інформатика» з 5 по 11 клас можливість одержання якісної підготовки з предмета забезпечується наявністю двох комп’ютерних класів) та технологічного компонентів (забезпечується викладанням предметів «Трудове навчання» з 5 по 9 клас, а в 11 класі - «Технологій»  разом для дівчат та хлопців. В старшій школі предмети «Інформатика» та «Технології» вивчаються на рівні стандарту, можуть бути обираними учнями за бажанням: або обидва, або один із них, оскільки вони належать до категорії обов’язково-вибіркових дисциплін.

Основною метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є розвиток здоров’я збережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту Вітчизни.

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»  в основній та старшій школі реалізується навчальними предметами «Фізична культура» (105 годин на рік у всіх класах, в 11-А класі – 70 годин (державний стандарт 2004р.), «Основи здоров’я» (35 годин на рік ), починаючи з 5 по 9 клас, «Захист Вітчизни» (по 52 год. на рік в 10-11 класах, заняття проводяться окремо разом дівчат та хлопців за програмою «Захист Вітчизни. Основи медичних знань».

Розподіл навчального навантаження інваріантної та варіативної складової окреслено в навчальному плані школи для І,ІІ,ІІІ ступенів навчання.

V. ОРГАНІЗАЦІЯ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОЇ РОБОТИ ДЛЯ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ .

Відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 19) держава створює умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.  Згідно розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України, департаменту освіти і науки , управління освіти і науки, П’ятихатської районної ради навчальний заклад забезпечує умови для навчання, розвитку, адаптації в соціумі дітей з особливими освітніми потребами. З цією метою в школі створена система роботи з даною категорією дітей,  яка спрямована на:

• виявлення, обліковування та надання консультаційно-діагностичної допомоги дітям з особливими освітніми потребами;
• організацію методичної роботи з педагогами, які працюють з особливими дітьми;
• організацію просвітницької роботи з батьками дітей з особливими потребами;
• допомогу дітям і батькам у захисті їх прав та інтересів.

Навчальний заклад надає рівні можливості для отримання освітніх послуг здобувачами освіти відповідно до наявних умов.

Корекційно – розвивальні програми для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами використовуються педагогічними працівниками відповідно до нозології та індивідуальних потреб дитини.

 VІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Упродовж навчання учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції у знаннях, уміннях і навичках.

Згідно закону «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності". Результатом навчання є формування ключових компетентностей

Ключові компетентності

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

         Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Використання міжпредметних зв’язків у ході навчання учнів забезпечує інтеграцію ключових та предметних компетентностей та реалізацію єдиних для всіх освітніх галузей наскрізних ліній.

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; вони враховуватимуться при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

1. Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
2. Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
3. Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
4. Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Наш заклад -  «школа- сад»  рівних можливостей для всіх; школа в якій навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі та «звичайні»; школа, яка  намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті;  школа компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто щоб дитина, навчаючись в школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Школа працює на засадах “педагогіки партнерства”. Основні принципи цього підходу:

• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
•  розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

VІІ.  ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ .

на1вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повиннірозпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової, базової, профільної середньої освіти за інших умов.

VІІІ. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Кадрове забезпечення освітньої діяльності навчального закладу. У навчальному закладі організацію освітнього процесу забезпечують

14 педагогічних працівників,

 2 вихователя дошкільного відділення.

З них 16 осіб є основними працівниками. Педагогічні працівники мають слідуючу кваліфікаційну категорію:

• спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії –3;
• спеціаліст І кваліфікаційної категорії –5;
• спеціаліст ІІ кваліфікаційної категорії -1 ;
• молодший спеціаліст – 7.

Мають звання «вчитель-методист» - 1; «старший вчитель» - 1.

Професійна підготовка вчителя не закінчується у стінах педагогічного навчального закладу. Вона продовжується протягом усієї професійної діяльності педагога. Це:

- курси підвищення кваліфікації;

- дистанційні навчальні курси;

- проходження онлайн-курсів;

- участь у семінарах-практикумах, майстер-класах, вебінарах;

- участь у публічних лекціях та ін.

Таким чином педагоги школи долучаються до творчої діяльності, мають змогу бути обізнаними із сучасними технологіями навчання, підвищенню їхнього фахового рівня. Наші вчителі мають ряд сертифікатів, що засвідчують бажання надавати якісні освітні послуги.

Наявність даних сертифікатів дає можливість формувати ключові компетентності в здобувачів освіти, використовувати внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки, використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо.

Типові освітні програми:

• Наказ МОН № 408 від 20.04.2018 року  (10-11 класи) Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня

• Наказ МОН № 407 від 20.04.2018 року  (3-4 класи) Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня

• Наказ МОН № 405 від 20.04.2018 року  (5-9 класи) Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

• Наказ МОН № 268 від 21.03.2018 року  (1-2 класи) Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти  

Перелік навчальних програм

І ступінь

1- 2  класи

3-4 класи

ІІ ступінь

5-9 класи

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності.

Для  якісного  вивчення  спеціалізованих  дисциплін  заклад  має  два навчально-комп’ютерних комплексів та один нетбук. Для зручної, ефективної роботи учнів та вчителів постійно зміцнюється шкільний інформаційний  комплекс.  На  сьогодні  він  складається,  крім  навчально-комп’ютерних комплексів,  з одинадцяти інформатизованих  предметних  кабінетів,бібліотечно-інформаційного фонду,  сервера та локальної мережі. З  метою  всебічного  розвитку  учнів  у  школі  створено  комплекс позанавчальної діяльності, що складається з мережі гуртків різних напрямів, музею Бойової слави. Все це сприяє становленню свідомого громадянина на основі національно-патріотичного виховання.. Щорічно створюються або переобладнуються нові предметні кабінети, навчання в яких носить здоров’язберігаючий характер.

 Моніторинг якості навчально-виховного процесу в школі.

          Модель моніторингу якості освіти у  нашому навчальному   закладі визначає єдину систему здійснення внутрішкільного моніторингу,що включає систему відбору, обробки аналізу, зберігання інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи. (Таблиця  1).Основний зміст моніторингу полягає в одержанні інформації про стан освіти з метою прийняття управлінських рішень щодо переведення її на якісно новий рівень.Основна мета :

- сприяти внутрішньому самовизначенню двох груп суб`єктів шкільного моніторингу: учнів та педагогів;

- конкретизувати завдання, які містить регіональна програма якості освіти;

- створити умови для підготовки учнів до впровадження моніторингу.

 Мета і завдання. В результаті узагальнення теоретичних основ проблеми розкрити сутність та процедуру педагогічного моніторингув загальноосвітньому навчальному закладі. З’ясувати можливості технології моніторингу для визначення результативності навчального процесу. Показати перспективу  використання результатів педагогічного моніторингу для оптимізації навчально-виховного процесу, інноваційної освітньої діяльності педагогів, індивідуального розвитку учня.

Аналіз забезпеченої в навчальному закладі освітньої діяльності здійснюється з урахуванням таких критеріїв або об’єктів внутрішкільного моніторингу (за етапами здійснення діагностичних зрізів):

готовність учнів до навчання та психологічна комфортність суб’єктів освітнього процесу (умови – процес);

рівень професійної готовності педагогів до реалізації освітніх завдань (умови – процес – результат);

рівень навчальних досягнень учнів у початковій, допрофільній (галузевій) та профільній (галузевій) підготовці (умови – процес – результат або умови – результат);

рівень досягнення освітньо-виховних цілей (процес – результат);

інтелектуально-творчий розвиток і досягнення учнів. (умови – результат).

Об’єктидослідженняпедагогічного моніторингу у загальноосвітніх навчальних закладах :

І. Освітнє середовище:

ІІ. Освітній процес:

ІІІ. Результати освітнього процесу:

Предмет  дослідження-динаміка змін в освітній системі загальноосвітнього навчального  закладу як основа його  розвитку.

Суб'єкти     моніторингу:  педагогічний колектив,   адміністрація,  учні,  батьки  опосередковано через органи  самоврядування.

Ідея моніторингу – відстежити, скоригувати й отримати результат. Проведення управлінського педагогічного моніторингу проходить три етапи:

підготовчий;

практичний;

аналітичний.

Організація моніторингу

Виконуються моніторингові дослідження за такими етапами:

I етап. Визначення цілей та планування досліджень (визначення мети й завдань досліджень; визначення об'єкта дослідження; визначення терміну дослідження; визначення координаторів дослідження; вибір критеріїв оцінювання; вибір методів дослідження).

II етап. Розробка інструментарію (розробка тестів, анкет, контрольних завдань; підготовка інструктивних матеріалів для координаторів і учасників дослідження; вибір методів обробки одержаних результатів дослідження).

III етап. Проведення дослідження (підготовка учасників, проведення інструктажу; основне дослідження).

IV етап. Збір та обробка результатів

V етап. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження (узагальнення одержаної інформації; виявлення чинників впливу; підготовка рекомендацій

щодо корекції та усунення негативних чинників, формування стратегії й тактики освітнього процесу.

Постійними щорічними етапами роботи на весь період моніторингу є:

• збирання інформації;

• перетворення інформації в розроблену форму;

•прийняття управлінського рішення (виробляються пропозиції та рекомендації, які створюють основу для подальшого вдосконалення роботи, педагогічного колективу або окремих суб’єктів моніторингових досліджень);

• контроль за виконанням рішення.

Протягом навчального року  проводиться внутрішньошкільний і внутрішньокласний контроль якості знань учнів. Моніторинг спрямований на вивчення рівня знань учнів:

• класу із самим з собою впродовж кількох років;

• одного й того самого класу з окремого предмета впродовж кількох років;

• в одного вчителя в різних класах;

• у кількох учителів з одного й того самого предмета в різних класах;

• у кількох учителів у одного класу, але в різних групах з предметів поглибленого циклу;

• за результатами контрольних робіт, які проводяться безпосередньо вчителем, адміністрацією, незалежними експертами;

• по кожному учневі окремо;

• у динамічних групах учнів.

Це дає можливіть спостерігати за динамікою зростання чи спадання якості знань учнів усього навчального зпклпду практично з усіх предметів, порівнювати результати як семестрові, так і тематичні й контрольні, що створює позитивне поле для об'єктивності в оцінюванні вчителями й батьками.

За результатами моніторингу якості знань адміністрація  визначає:

• реальний стан навчально-виховного процесу за основними показниками та динамікою його змін протягом досліджуваного періоду;

• проблемні питання в роботі педагогічних працівників;

• рівень знань учнів , вплив шкідливих чинників, шляхи їх усунення;

• необхідні управлінські рішення щодо підвищення якості навчально-виховного процесу.

Визначено об’єкти моніторингу  у  навчальному закладі:

І. Освітнє середовище: -

• ресурсне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне,

санітарно-гігієнічне);

• професійна підготовка  і кваліфікація педагогічних кадрів;

навчально-методичне   забезпечення ( робочі навчальні  та виховні

• програми;  використовувані підручники  і  посібники  та   інша

навчальна література);

• науково-методичне забезпечення ( використовувана методична

література, педагогічний досвід працівників навчального закладу,

який визнається і популяризується у колективі);

• виховний  простір школи  ( усталені взаємини між учасниками

навчально-виховного процесу,  відносини між шкільною спільнотою

та місцевою громадою).

ІІ. Освітній процес:

• планування навчально-виховного процесу;
• зміст і методи освітньої діяльності;
• впровадження освітніх інновацій;
• розвиток   професійної компетентності  педагогів;
• психологічний супровід  навчально-виховного процесу;
• участь  батьків, громадськості в навчально-виховному процесі.

ІІІ. Результати освітнього процесу:

• навченість (навчальні досягнення) учніврізних вікових груп  із

предметів  інваріантної частини  навчального плану;

• розвиток пізнавальної сфери   та особистісний  розвиток  учнів ;
• особисті здобутки  учнів  у позаурочній діяльності (результати

 участі школярів  в учнівських олімпіадах з базових  дисциплін,

конкурсах, змаганнях тощо);

• результативність педагогічної роботи класних керівників (кількість педагогічно занедбаних учнів, дітей із шкідливими звичками, правопорушників   та ін.).
• результати підвищення кваліфікації  педагогічних працівників (кількість педагогічних працівників різних категорій,  володіння вчителями  інноваційними технологіми та прийомами педагогічної роботи тощо) ;
• результати педагогічної просвіти батьків (кількість батьків, які були  постійними учасниками  спеціальних  тренінгів, шкіл батьківства тощо).
• обсяг доданої школою освітньої вартості (за результатами незалежного зовнішнього оцінювання) ( у перспективі).

Одержана інформація слугує базовим матеріалом для організації регулювання та корекції відхилень у розвитку школяра, яка здійснюється в двох напрямах:

1) побудова нормативів і 2) вивчення відповідності індивідуальних характеристик внутрішнього світу людини цьому нормативу.

Якщо у навчальній діяльності більш-менш чітко окреслені показники, критерії та рівні навчальних досягнень учнів, то у вихованнівизначення якості виховного процесу є складним і проблематичнимпитанням. Це пов’язано, насамперед з тим, що в теорії виховання до сихпір відсутні ґрунтовні теоретико-прикладні дослідження щодо визначенняіндикаторів ефективності та результативності виховного процесу взагальноосвітньому навчальному закладі.Матрична, індексна, графічна, статистична обробка даних, одержаних на основі педагогічного моніторингу, дає змогу:

– диференціювати учнів класу за рівнями розвитку і відповідно доцього стимулювати їх через створення відповідних педагогічних ситуацій;

– встановлювати динаміку цілісного розвитку школяра і йогоокремих складових, місця кожного вихованця в системі взаємовідносинкласу; стежити за становленням, розвитком, розпадом груп взаємногоспіввідношення, рівнем диференціації й інтеграції шкільного класу якколективу;

– визначити соціально-психологічні умови формування активноїжиттєвої позиції кожного окремого вихованця під впливом міжособистісних взаємодій;

– спостерігати динаміку емоційних контактів (симпатій-антипатій)у навчальній групі;

– у загальному плані давати характеристику змісту цінніснихорієнтацій колективу в сфері пізнання, праці, спілкування;

– інтенсифікувати просторові, психологічні і соціальні контакти укласі учнів, які перебувають у ньому в психологічній ізоляції тощо.

Здійснення моніторингу:

1. Видання наказу по школі (за певним напрямом), в якому визначаються: мета моніторингу та склад моніторингової групи; обов’язки її членів; терміни проведення дослідження.

2. Керівник закладу проводить розширену нараду, на якій учасники НВП ознайомлюються з наказом, системою , завданнями моніторингу та способами його реалізації.

3.  Визначається кількісний та персональний склад групи інформаційного забезпечення.

 4. Призначаються відповідальні за збір інформації, за ведення чіткого обліку та здійснення аналізу на кожному часовому проміжку моніторингу.

  5. Прийняття  відповідних управлінських рішень, підведення  підсумків щодо завершення дослідження, визначення  проблеми і шляхів її розв’язання.

Завданнями моніторингової (творчої, робочої) групи є визначення напрямів (факторів) здійснення моніторингу, підготовка проекту програми дослідження та розробка критеріїв оцінки за кожним напрямом; побудова факторно-критеріальної моделі (або відбір іншої моделі) оцінювання об’єкта моніторингу; визначення інструментарію оцінювання, розробка або відбір тестів, анкет тощо.

У системі внутрішкільного управління необхідно здійснювати моніторинг професійного рівня вчителя за такими критеріями, які фіксуються в діагностичній карті:

знання нормативних документів;

самоосвіта – творчий підхід до вибору способів, методів, прийомів і засобів забезпечення особистісно орієнтованого навчання через зміст його предмета;

участь учителя в розробці методик і технологій розвитку навчально-виховного процесу;

вміння вчителя змоделювати активну діяльність учня доуроку та на уроці, позакласну роботу з предмета;

ведення шкільної документації (поурочні плани, ведення класних журналів, виконання навчальної програми та дотримання єдиного орфографічного режиму);

вміння вчителя підтримувати життєдіяльність школи;

виконавська дисципліна;

робота з батьками та виконання громадських доручень.

Загальна структура організації та проведення моніторингу та оцінки діяльності педагогічних працівників є досить сталою, що й забезпечує можливість отримання об'єктивної та надійної управлінської інформації.

        Проведення педагогічного моніторингу стимулює позитивні перетворення та мотивує до якісних змін учасників навчально-виховного процесу. Унаслідок цього відбувається коригування та координація діяльності всіх учасників процесу; удосконалення планів школи щодо організації і здійснення навчального процесу з метою підвищення його якості; подальше вдосконалення, самовдосконалення, підвищення рівня самоорганізації учасників навчально-виховного процесу; удосконалення взаємовпливу та взаєморозуміння на рівнях: батьки – учень – учитель – адміністрація освітнього закладу; динамічний розвиток мотивації учасників навчально-виховного процесу до підвищення якості знань тощо.

Таблиця 1

Навчальний план

для учнів 1-го та 2  класів з українською мовою навчання

на 2019-2020 навчальний рік

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Таблиця 2

Навчальний план

для учнів 3-4  класів з українською мовою навчання

з вивченням мови корінного народу, національної меншини

на 2019-2020 навчальний рік

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», використовуючи години варіативної складової.

Базова середня освіта – це другий  рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій,  забезпечує базову загальну середню освіту,  що разом із початковою є  фундаментом  загальноосвітньої  підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти.

  Навчальний план школи ІІ ступеня складений на основі  Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня,  затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки  України від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»,   в рамках навчальних планів (таблиця 12).

Таблиця 3                                      

Навчальний план
закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу, національної меншини****

( Додаток 12  Типової освітньої програми)

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

        Профільна середня освіта – це третій  рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій,  і є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу, випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті та готові до свідомого вибору та самореалізації.

Мета профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення  можливостей постійного  духовного  самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Основні завдання профільного навчання

• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
• забезпечення наступності між загальною середньою та професійною освітою, можливості отримати професію;
• сприяння професійній орієнтації і самовизначенню старшокласників, соціалізації учнів незалежно від місця проживання, стану здоров’я тощо;
• здійснення психолого-педагогічної діагностики щодо визначення готовності до прийняття самостійних рішень, пов’язаних з професійним становленням;
• сприяння у розвитку творчої самостійності, формуванні системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок, які забезпечать випускнику школи можливість успішно самореалізуватися;
• продовження всебічного розвитку учня як цілісної особистості,  його здібностей і обдарувань, його духовності й культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного виборуру.

Освітня програма школи ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту»,  постанов Кабінету Міністрів України  від 23 листопада 2011 року № 1392 (10-11 класи) «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» на основі Типових освітніх програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №408 та 406..

Освітня програма повної середньої освіти є  продовженням освітньої програми базової середньої освіти. Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 16-18 років. Програма враховує, що провідною діяльністю учнів даного вікового періоду є самовизначення як практика формування, пов'язана з конструюванням  можливих образів майбутнього, проектуванням і плануванням в ньому своєї індивідуальної траєкторії (свого шляху). Так як формування  старших школярів відбувається через набуття практичного мислення, то одиницею організації змісту освіти стає «проблема» і проблемна організація навчального матеріалу, що передбачає особистісно-компетентнісну організацію навчальної діяльності.

Розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи ІІІ ступеня, що  складені на основі  Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,  затверджених  наказами Міністерства освіти і науки  України від 20.04.2018 року №406 та №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», в рамках навчальних планів (таблиці 1)

Таблиця 4

Навчальний план

для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти

¹ У дужках подано кількість годин для закладів освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини.

² За наявності належних умов заклад освіти може збільшувати кількість годин на вивчення іноземної мови, використовуючи додаткові години.

   ³ Години фізичної культури не входять до гранично допустимого тижневого навантаження на учня.

Таблиця 5

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня  (10-11 класи)

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407, від 24.11.2017 № 1539)